Спочатку бліц-завдання: візуалізуйте швидко свою бабусю, тітку чи маму увечері біля телевізора. На відміну від чоловіків, які під час вечірнього перегляду новин використовують хиба пляшку свіжого пива – жіноцтво зазвичай в цей момент виконує ритмічні рухи руками, результатом яких стають затишні теплі речі, в які потім залюбки загортаються улюблені онуки та інші члени мікроспільноти. Окрім очевидної легкопромислової користі від такого заняття, плетіння, гачкування, вишивання – якими традиційно займаються жінки у вільну хвилину без усякого примусу – є дуже корисними для нормальної роботи нашого мозку. Я змогла нарахувати от скільки нейрофізіологічних плюсів від заняття плетенням:

• розвиток і підтримка в доброму стані дрібної моторики пальців;
• розвиток і підтримка математичних здібностей (порахуйте швидко рівномірно зменшити на 11 петель при загальній кількості 70 петель);
• покращення пам’яті при виплітанні складних кольорових візерунків (особливо якщо внаслідок поганої пам’яті інструкція з шаблоном десь загубилася);
• тренує мозок виконувати багато завдань одночасно (сучасна жінка не дозволить собі просто дивитись кіно чи слухати музику) – отже сприяє утворенню нових синаптичних контактів між нейронами;
• посилена взаємодія між двома півкулями – одночасно працює просторова уява і рахуються петлі (для скептиків – почитайте інструкцію до плетіння рукавичок – в мене вийшло з 3-го разу розміром на пана Валуєва, за умови що в нього 4 пальці);
• безпечний спосіб регулярного отримання дофамінових залпів – що викликає відчуття задоволення результатом і собою (до першої примірки, коли з’ясовується, що пальців таки 5, а сплетено 4, і великий не з того боку);
• стрімко розвиває креативність – так як переплітати все що не вийшло ми лінуємось – доводиться “на ходу” придумувати – для чого б ця штука могла б ще згодитися (ОК, буде не рукавичка а оригінальний хенд-мейд чохол одразу для 4-х ручок, дарма що в мене 4 ручок одразу ніколи не було);
• коли рапорт узору нарешті запам’ятався – рухи стають ритмічними, і все більше автоматичними – очевидно це викликає медитативний стан і синхронізацію мозкових ритмів  - до тих пір, поки в стані трансу ви губите спицю (не припиняючи плести) і хтось із близьких на неї сідає (з келихом свіжого пива)
• з попереднього пункту ясно, що плетіння також сприяє реальній емоційнозабарвленій комунікації між членами родини – що в наш час соціальних мереж стає раритетом;
• контакт з приємною на дотик пряжею викликає виділення окситоцину, що приносить відчуття затишку і прив’язанності до цих ниток (бо не завжди під рукою є хтось пухнастий і приємний на дотик).

Як на мене, аргументів більш ніж достатньо, щоби терміново братися за спиці і опановувати новий візерунок на радість власному мозку і близьким (жінка, що плете ніколи не нервується і не цікавиться усяким несуттєвим, що може якраз відбуватись у іншій кімнаті чи на кухні). Тому негайно до роботи, тим більше що анатомічних сюжетів у нас також для вас є: