Науково-популярна лекція

Любі фАнатоми, кому ще не набридло вчитися, запрошую відвідати науково-популярні лекції про роботу мозку в прекрасному і затишному просторі “Beauty Hub”, що знаходиться на вул. Велика Васильківська 132.

20 вересня в лекції “Мозок. Інструкція з використання” мова піде про особливості розвитку мозку в дитячому та дорослому віці, приємні способи підтримувати його в дієздатному стані.

27 вересня ми зосередимось на нейрофізіологічних підходах до процесу навчання. Спробуємо розібратись як і чому краще вчитись, як організована наша пам’ять та звернемо увагу на увагу, даруйте за каламбур:-)

Зареєструватись на обидві події можна тут. Подія на фейсбуці тут.

Якщо ж вам не до душі вечірні походеньки по освітнім просторам, велику частину з цього матеріалу можна переглянути не виходячи з дому, записавшись на дистанційний курс “Eduget”, де крім лекцій ви зможете перевірити себе виконавши завдання після кожного блоку інформації.

Вчитись і розвиватись не тільки модно, але й корисно для вашого мозку – приходьте, ми вас переконаємо!

Читаємо цікаві книжки

Ви часто запитуєте, що варто почитати про нервову систему і поведінку людини в науково-популярному форматі. Гарна новина полягає в тому, що книжок «про мізки» зараз публікують силу-силенну, і добра третина з них є цілком придатна для читання критично налаштованої освіченої людини. Хоча треба з певною часткою іронії ставитися до усіх цих «нейромаркетингів», «нейропсихоаналізів» та «нейровиховання» – часто в таких книжках написано пару сторінок про те, що все визначають мізки, які мало того, що поглинають 20% енергії, так і  крутять нашою поведінкою як хочуть, чим нахабно користуються продавці солодкої слабоалкоголки. А далі йдуть типові поради домогосподарок на тему як керувати чоловіками, не відриваючи погляд від телесеріалів та спа-салонів. Але не будемо про банальне. Сьогодні я хочу вам порекомендувати добірку справді добрих книжок про мізки, поведінку, а також про людей, які в цих речах точно розбираються. І об’єднувати цю колекцію буде те, що всі ці книжки видані українською мовою, що для мене особисто є надзвичайно важливо – адже так чудово, коли людина може прочитати сучасні книжки своєю рідною мовою. Отже, науково-популярні книжки про фізіологію та анатомію нервової системи, і не тільки.

1. Джон Медіна. Правила розвитку мозку дитини. К.: Наш Формат. 2015, – 376 с. Чудова легко написана книжка про те, як розвивається дитина і її мозок, і що можна зробити розумним «нейроосвіченим» батькам, щоби всім було радісно від процесу виховання. Ця книжка є продовженням попереднього бестселеру автора, де більше уваги приділялося особливостям роботи мозку в цілому «Правила мозга». Дуже корисно почитати усім, щоби свідомо підходити до навчання, вибору професії, вплив стресу та формування корисних для нашого мозку життєвих звичок. 

2. Ася Казанцева. Хто б міг подумати! Як мозок змушує нас робити дурниці. [пер. З рос. О.О.Гапак]. – Х.:Віват, 2016. – 320 с. Авторка книжки – російська журналістка, популяризаторка науки, яка окрім біологічної освіти та гострого розуму має легко впізнаваний іронічний стиль та прекрасне почуття гумору, що все разом робить її книжки бестселерами. Про sex, drugs та  rock-n-roll з точки зору нейробіології.

3. Стрімголов. Історія одного життя / Олівер Сакс ; пер. з англійської Олени Ломакіної. — К. : Наш Формат, 2016. — 384 с.  Сподіваюся, що книжки невролога Олівера Сакса ви читали. Ну хоча б «Чоловіка, що сплутав жінку з капелюхом», а може й «Мігрень», чи «Пробудження». Це все світові бестселери, де кожен може себе відчути трошки лікарем-неврологом, що намагається розгадати таємниці зіпсованих мізків. Наші видавці переклали останню книжку Олівера Сакса, яку він написав, знаючи, що скоро відійде. Я її ще не читала, бо вона щойно видана, але дуже тішуся, що от-от матиму цю можливість.

4. Джері Койн. Чому еволюція правдива. – К. : Наш Формат, 2015. – 296 с. Чудова книжка від американського генетика, викладача Чікагського університету для тих, хто ще не визначився зі своїм ставленням щодо еволюції, кому досі бракує наукових аргументів щодо найбільш стрункої теорії виникнення життя на Землі. Звичайно ж, там є трохи і про мозок, зокрема про непросту долю черепно-мозкових нервів в еволюційному процесі. Як на мене, цю книжку має прочитати будь-яка освічена людина, до якої регуляно телефонують та стукають в двері свідки Єгови та інші креаціоністи від бога.

5. Генрі Марш. Історії про життя і смерть і нейрохірургію. – Л.: Видавництво старого лева, 2015. – 320 с. От вже де мізків буде багато, навіть дуже багато. Чудова автобіографічна книжка відомого англійського нейрохірурга, що також оперував в Україні. Для всіх, кого цікавило, про що думає лікар-хірург, коли спілкується з невиліковно хворим пацієнтом, його близькими, коли робить операцію чи їде велосипедом на роботу. Кожна глава – діагноз, і сповнена людяності історія життя.

6. Джулія Ендерс. Внутрішня історія. Кишечник – найцікавіший орган нашого тіла. – К.: Клуб сімейного дозвілля, 2015. – 288с. Ну і на останок – не мізками єдиними. Повноцінна науково-популярна книжка про кишечник, його мікромешканців та всі секретні процеси в ньому. Також про те, як ця довжелезна трубка впливає на нашу поведінку – щоб ви не думали, що ця книжка тут притягнута за мікроворсинки в список.

 

Науково-популярна лекція про мозок

Запрошуємо у п’ятницю у 19-30 до Smart cafe Bibliotech дізнатись в популярній формі про те, як влаштований наш мозок. Спробуємо розкласти дещо по поличкам: особливості запамятовування, формування нових навичок, специфіку уваги людини. Дізнаємось про деякі секрети підтримання мозку в тонусі – правило 3С. А також ще багато цікавого. Приходьте, у нас не нудні лекції:-)

Зареєструватись на подію на фейсбуці:

Зареєструватись на подію на фейсбуці:

 

До зустрічі, любі фанатоми!

Психофізіологія пам’яті

Один іхтіолог, що став деканом факультету якось сказав, що коли він запам’ятовує ім’я одного нового студента, в цей момент він забуває назву двох видів риб (c) – цитата з нової книжки А.Алемана “Мозг на пенсии”.

1. Науково-популярна стаття про те, як краще запам’ятати інформацію мого авторства – читаємо і тиснемо вподобайку якщо сподобалося:-)

2. Презентація до лекції “Психофізіологія пам’яті” memory physiology.

3. Інфографіка з теми:

Інфорграфіка пам'ять

4. Для любителів мультфільмів (вмикаємо рос.субтитри, якщо не розуміємо англійської:-):

Черепно-мозкові нерви

Невідкладна допомога при підготовці до модулю з анатомії ЦНС – рецепт надійного запам’ятовування черепно-мозкових нервів. Здавалося б, всього 12, але яке кубло із своїх відростків вони утворюють в нашій перевантаженій пам’яті. Отже, що потрібно вивчити – відповідність назви номеру нерва. Далі будемо малювати кумедні пики – як бачимо, цифра на обличчі натякає на функцію даного нерва.

І ще один мнемонічний прийом придумав мій колега-зоолог, Леонід Горобець, саме він намалював циферблат годинника із “нервоцифрами”.

Щоби дізнатись, чому цифра “7″ нагадує моркву, раджу почитати коментарі автора малюнка ось тут.

 

 

Корисне плетіння

 Спочатку бліц-завдання: візуалізуйте швидко свою бабусю, тітку чи маму увечері біля телевізора. На відміну від чоловіків, які під час вечірнього перегляду новин використовують хиба пляшку свіжого пива – жіноцтво зазвичай в цей момент виконує ритмічні рухи руками, результатом яких стають затишні теплі речі, в які потім залюбки загортаються улюблені онуки та інші члени мікроспільноти. Окрім очевидної легкопромислової користі від такого заняття, плетіння, гачкування, вишивання – якими традиційно займаються жінки у вільну хвилину без усякого примусу – є дуже корисними для нормальної роботи нашого мозку. Я змогла нарахувати от скільки нейрофізіологічних плюсів від заняття плетенням:

  • розвиток і підтримка в доброму стані дрібної моторики пальців;
  • розвиток і підтримка математичних здібностей (порахуйте швидко рівномірно зменшити на 11 петель при загальній кількості 70 петель);
  • покращення пам’яті при виплітанні складних кольорових візерунків (особливо якщо внаслідок поганої пам’яті інструкція з шаблоном десь загубилася);
  • тренує мозок виконувати багато завдань одночасно (сучасна жінка не дозволить собі просто дивитись кіно чи слухати музику) – отже сприяє утворенню нових синаптичних контактів між нейронами;
  • посилена взаємодія між двома півкулями – одночасно працює просторова уява і рахуються петлі (для скептиків – почитайте інструкцію до плетіння рукавичок – в мене вийшло з 3-го разу розміром на пана Валуєва, за умови що в нього 4 пальці);
  • безпечний спосіб регулярного отримання дофамінових залпів – що викликає відчуття задоволення результатом і собою (до першої примірки, коли з’ясовується, що пальців таки 5, а сплетено 4, і великий не з того боку);
  • стрімко розвиває креативність – так як переплітати все що не вийшло ми лінуємось – доводиться “на ходу” придумувати – для чого б ця штука могла б ще згодитися (ОК, буде не рукавичка а оригінальний хенд-мейд чохол одразу для 4-х ручок, дарма що в мене 4 ручок одразу ніколи не було);
  • коли рапорт узору нарешті запам’ятався – рухи стають ритмічними, і все більше автоматичними – очевидно це викликає медитативний стан і синхронізацію мозкових ритмів  - до тих пір, поки в стані трансу ви губите спицю (не припиняючи плести) і хтось із близьких на неї сідає (з келихом свіжого пива)
  • з попереднього пункту ясно, що плетіння також сприяє реальній емоційнозабарвленій комунікації між членами родини – що в наш час соціальних мереж стає раритетом;
  • контакт з приємною на дотик пряжею викликає виділення окситоцину, що приносить відчуття затишку і прив’язанності до цих ниток (бо не завжди під рукою є хтось пухнастий і приємний на дотик).

Як на мене, аргументів більш ніж достатньо, щоби терміново братися за спиці і опановувати новий візерунок на радість власному мозку і близьким (жінка, що плете ніколи не нервується і не цікавиться усяким несуттєвим, що може якраз відбуватись у іншій кімнаті чи на кухні). Тому негайно до роботи, тим більше що анатомічних сюжетів у нас також для вас є: